Сучасний стан підготовки учнів наукових ліцеїв природничо-медичного спрямування

Анотація

У статті визначено умови успішного навчання учнів у науковому ліцеї. Однією з головних умов для успішного навчання учнів у науковому ліцеї, зокрема і природничо-медичного напряму, визначено як готовність до навчання. Готовність до навчання базується на мотивації до навчання як важливої психологічної характеристики особистості та рівня попередніх навчальних досягнень учнів. Представлено результати дослідження мотиваційної компоненти готовності до навчання за методикою Є. А. Климова. Отримані результати свідчать про те, що третина учнів, які планують вступати до наукових ліцеїв природничомедичного спрямування, цікавляться біологією як навчальним предметом. Серед таких учнів деякі зазначають, що їм цікаво займатися біологією, тому що цей предмет допомагає їм «доторкнутися до науки», вони прагнуть працювати над науковими роботами в системі Малої академії наук України. Встановлено, що третина учнів вважає математику основним предметом для розвитку своїх інтелектуальних можливостей. Більшість респондентів зазначають, що мотивацією до вступу в наукові ліцеї природничо-математичного спрямування є практичні та соціальні мотиви, проте пізнавальні вподобання займають другорядну роль. Загалом більшість учнів демонструє високу мотивацію до навчання в науковому ліцеї. Однак навчальні досягнення цих учнів не є еталонними. З’ясовано, що лише 1 % ліцеїстів має високий рівень розвитку практичних умінь і навичок, тобто лише незначна частина учнів готова до подальшої дослідницької діяльності. 80 % учнів не вміють працювати з лабораторним обладнанням, що беззаперечно, є наслідком тривалого онлайн-навчання. Майже п’ята частина учнів не вміє аналізувати отримані дані, а 80 % учнів не навчилися розв’язувати задачі. Виявлено проблеми з понятійним апаратом, оскільки майже 82 % учнів  не розуміють поняття «біополімери» та «нуклеотиди», не розуміють процеси метаболізму. Зафіксовано суттєве відставання в рівні готовності учнів саме в параметрі попередніх навчальних досягнень, за цим показником 43 % учнів 10 класів і 41 % учнів 11 класів мають початковий рівень готовності, що суттєво ускладнює їх навчання. Диспропорція пояснюється тим, що в учнів переважає практична, соціальна, а не пізнавальна мотивація. Також виявлено проблеми щодо змісту навчального предмету «біологія», зокрема відсутня єдність у визначені ключових понять курсу біології, під час формування понять часто відсутній етап уточнення ознак, міжпредметні зв’язки реалізуються частково, мало приділяється уваги виконанню практичних і лабораторних робіт. Розв’язання цих проблем може реалізуватися в розвитку позашкільної природничо-наукової освіти.