The Concept of Student Autonomy in the Context of Personalized Learning: Analysis of Ukrainian Pedagogical Discourse
DOI:
https://doi.org/10.63437/3083-6425-2026-2(101)-16Keywords:
personalized learning, student autonomy, pedagogical discourse, individual educational trajectory, digitalization of education, New Ukrainian SchoolAbstract
The article analyzes the concept of student autonomy in the context of personalized learning in modern Ukrainian pedagogical discourse. The essence of the concepts of "personalized learning" is determined, which is considered as a model of organizing the educational process, which involves adapting the content, methods and pace of learning to the individual characteristics of the learner. Unlike the traditional model, the focus of personalized learning is not the transfer of knowledge, but the development of the student's personality and his active position in the educational process. "student autonomy", which allows the learner to take responsibility for his own learning to meet his own needs and goals, which leads to the readiness and ability to act independently or in cooperation with others as a socially adapted person. The relationship between the personalization of the educational process and the development of student subjectivity is substantiated. The peculiarities of the interpretation of autonomy in the context of the digitalization of education, the implementation of the concept of the New Ukrainian School and the spread of blended learning are outlined. Modern Ukrainian scientific approaches to the organization of personalized learning and the development of independence of education seekers are analyzed. A number of pedagogical conditions necessary for the formation of student autonomy in the context of personalized learning are identified, in particular, the democratization of teacher-student relationships, the use of reflective practices, the development of learning strategies, the variability of the educational environment, the organization of project and group activities.
Downloads
References
Використані літературні джерела
1. Братанич О. Персоналізація освітнього процесу у вищій школі як психолого-педагогічна проблема. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. 2019. № 1. DOI: https://doi.org/10.31499/2307-4906.1.2009.188256.
2. Герега Б. Від теоретичних моделей персоналізованого навчання до вимог до освітнього програмного забезпечення на основі штучного інтелекту в інклюзивній освіті. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2026. Вип. 222. С. 82–87. DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2026-1-222-82-87.
3. Дубініна О., Бурлаєнко Т. Спадщина Марії Гжегожевської в моделях спеціалізованої освіти як шлях до формування наукової компетентності здобувача освіти. Вісник післядипломної освіти: збірник наукових праць. Серія «Педагогічні науки». 2023. Вип. 26 (55). С. 104–122. DOI: https://doi.org/10.58442/2218-7650-2023-26(55)-104-122.
4. Кремень В. Г., Луговий В. І., Топузов О. М., Сисоєва С. О., Ляшенко О. І., Максименко С. Д., Ничкало Н. Г., Саух П. Ю., Березівська Л. Д., Бех І. Д., Биков В. Ю., Гальченко М. С., Засенко В. В., Калашнікова С. А., Кириченко М. О., Лук’янова Л. Б., Панок В. Г., Радкевич В. О., Савченко О. Я., Слюсаревський М. М., Сухомлинська О. В. Енциклопедія освіти. Нац. акад. пед. наук України. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. 1144 с.
5. Овчарук О. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики. Київ: К.І.С., 2004. 112 с.
6. Проєкт Закону про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73410.
7. Aviram A. Beyond Constructivism: Autonomy-Oriented Education. Conflicting Philosophies of Education in Israel/Palestine / Ed. by I. Gur-Ze’ev. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers, 2000. P. 465–489. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-017-1137-1_7
8. Benson P. Teaching and researching autonomy. London: Pearson Education, 2011. 288 p.
9. Holec H. Autonomy and foreign language learning. Council of Europe. Oxford: Pergamon Press, 1981. 53 p.
10. Kojima H. Advising for Teacher Autonomy in the Practice of Collaborative, Autonomous, and Reflective Learning. Autonomy in Language Learning: Advising in Action / Ed. by C. Ludwig, J. Mynard. Hong Kong: Candlin & Mynard ePublishing, 2018. P. 82–99.
11. Lejzerowicz M., Galbarczyk M. Szkoła a indywidualizacja. Edukacja Humanistyczna. 2018. № 1. S. 113–130.
12. Montessori M. Domy dziecięce. Warszawa: Wydawnictwo Akademickie Żak, 2005. 244 s.
13. Pytka L. Granice kontroli społecznej i autonomii osobistej młodzieży. Opieka Wychowanie i Terapia. 1995. № 1. S. 5–12.
14. Studenska A. Individual traits, environmental variables and students’ perceptions of autonomous learning difficulty. European Proceedings of Social and Behavioural Sciences: International Conference on Education and Educational Psychology (8th ICEEPSY) / Ed. by Z. Bekirogullari, M. Y. Minas, R. X. Thambusamy. 2017. Vol. 31. P. 92–106. DOI: https://doi.org/10.15405/epsbs.2017.10.10
References
1. Brataných, O. (2019). Personalizatsiia osvitnioho protsesu u vyshchii shkoli yak psykholoho-pedahohichna problema [Personalization of the educational process in higher school as a psychological and pedagogical problem]. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu – Collection of Scientific Papers of Uman State Pedagogical University, (1), 1-10. DOI: https://doi.org/10.31499/2307-4906.1.2009.188256 [in Ukrainian].
2. Hereha, B. (2026). Vid teoretychnykh modelei personalizovanoho navchannia do vymoh do osvitnioho prohramnoho zabezpechennia na osnovi shtuchnoho intelektu v inkliuzyvnii osviti [From theoretical models of personalized learning to the requirements for educational software based on artificial intelligence in inclusive education]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky – Scientific Notes. Series: Pedagogical Sciences, (222), 82-87. DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2026-1-222-82-87 [in Ukrainian].
3. Dubinina, O., & Burlaienko, T. (2023). Spadshchyna Marii Hzhehozhevskoi v modeliakh spetsializovanoi osvity yak shliakh do formuvannia naukovoi kompetentnosti zdobuvacha osvity [The heritage of Maria Grzegorzewska in specialized education models as a way to form the scientific competence of a learner]. Visnyk pisladyplomnoi osvity: zбірnyk naukovykh prats. Seriia «Pedahohichni nauky» – Bulletin of Postgraduate Education: Collection of Scientific Papers. Series "Pedagogical Sciences", 26(55), 104-122. DOI: https://doi.org/10.58442/2218-7650-2023-26(55)-104-122 [in Ukrainian].
4. Kremen, V. H., Luhovyi, V. I., Topuzov, O. M., Sysoieva, S. O., Liashenko, O. I., Maksymenko, S. D., Nychkalo, N. H., Saukh, P. IU., Berezivska, L. D., Bekh, I. D., Bykov, V. IU., Halchenko, M. S., Zasenko, V. V., Kalashnikova, S. A., Kyrychenko, M. O., Lukianova, L. B., Panok, V. H., Radkevych, V. O., Savchenko, O. IA., Sliusarevskyi, M. M., & Sukhomlynska, O. V. (2021). Entsyklopedia osvity [Encyclopedia of Education] (2nd ed.). Kyiv. 1144 p. [in Ukrainian].
5. Ovcharuk, O. (Ed.). (2004). Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy: Biblioteka z osvitnoi polityky [Competency approach in modern education: World experience and Ukrainian perspectives: Library of educational policy]. Kyiv. 112 p. [in Ukrainian].
6. Verkhovna Rada of Ukraine. (2022). Proekt Zakonu pro osnovni zasady formuvannia ta realizatsii priorytetnykh napriamiv naukovoi, naukovo-tekhnichnoi та innovatsijnoi diialnosti v Ukraini [Draft Law on the basic principles of formation and implementation of priority areas of scientific, scientific-technical and innovative activity in Ukraine]. Retrieved from: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73410 [in Ukrainian].
7. Aviram, A. (2000). Beyond Constructivism: Autonomy-Oriented Education. In I. Gur-Ze’ev (Ed.), Conflicting Philosophies of Education in Israel/Palestine (pp. 465-489). DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-017-1137-1_7.
8. Benson, P. (2011). Teaching and researching autonomy. London. 288 p.
9. Holec, H. (1981). Autonomy and foreign language learning. Oxford. 53 p.
10. Kojima, H. (2018). Advising for Teacher Autonomy in the Practice of Collaborative, Autonomous, and Reflective Learning. In C. Ludwig & J. Mynard (Eds.), Autonomy in Language Learning: Advising in Action (pp. 82-99).
11. Lejzerowicz, M., & Galbarczyk, M. (2018). Szkoła a indywidualizacja [School and individualization]. Edukacja Humanistyczna – Humanistic Education, (1), 113-130.
12. Montessori, M. (2005). Domy dziecięce [Children's houses]. Warszawa. 244 p.
13. Pytka, L. (1995). Granice kontroli społecznej i autonomii osobistej młodzieży [Limits of social control and personal autonomy of youth]. Opieka Wychowanie i Terapia – Care, Education and Therapy, (1), 5-12.
14. Studenska, A. (2017). Individual traits, environmental variables and students’ perceptions of autonomous learning difficulty. European Proceedings of Social and Behavioural Sciences: International Conference on Education and Educational Psychology (8th ICEEPSY), 31, 92-106. DOI: https://doi.org/10.15405/epsbs.2017.10.10.
