Концепт учнівської автономії в контексті персоналізованого навчання: аналіз українського педагогічного дискурсу
DOI:
https://doi.org/10.63437/3083-6425-2026-2(101)-16Ключові слова:
персоналізоване навчання, учнівська автономія, педагогічний дискурс, індивідуальна освітня траєкторія, цифровізація освіти, Нова українська школаАнотація
У статті здійснено аналіз концепту учнівської автономії в контексті персоналізованого навчання в сучасному українському педагогічному дискурсі. Визначено сутність поняття «персоналізоване навчання», що розглядається як модель організації освітнього процесу, яка передбачає адаптацію змісту, методів і темпу навчання до індивідуальних особливостей здобувача освіти. На відміну від традиційної моделі, у центрі персоналізованого навчання перебуває не передача знань, а розвиток особистості учня та його активної позиції в освітньому процесі. Зазначено, що «учнівська автономія» дає змогу здобувачу освіти брати на себе відповідальність за власне навчання для задоволення власних потреб і досягнення цілей, що призводить до готовності та здатності діяти самостійно або у співпраці з іншими як соціально адаптована особистість. Обґрунтовано взаємозв’язок між персоналізацією освітнього процесу та розвитком суб’єктності учня. Окреслено особливості трактування автономії в умовах цифровізації освіти, реалізації концепції Нової української школи та поширення змішаного навчання. Проаналізовано сучасні українські наукові підходи до організації персоналізованого навчання та розвитку самостійності здобувачів освіти. Виокремлено низку педагогічних умов, необхідних для формування автономії учнів у контексті персоналізованого навчання, зокрема демократизацію взаємин між учителем і учнем, використання рефлексивних практик, розвиток стратегій навчання, варіативність освітнього середовища, організація проєктної та групової діяльності.
Кількість завантажень статті
Посилання
Використані літературні джерела
1. Братанич О. Персоналізація освітнього процесу у вищій школі як психолого-педагогічна проблема. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. 2019. № 1. DOI: https://doi.org/10.31499/2307-4906.1.2009.188256.
2. Герега Б. Від теоретичних моделей персоналізованого навчання до вимог до освітнього програмного забезпечення на основі штучного інтелекту в інклюзивній освіті. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2026. Вип. 222. С. 82–87. DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2026-1-222-82-87.
3. Дубініна О., Бурлаєнко Т. Спадщина Марії Гжегожевської в моделях спеціалізованої освіти як шлях до формування наукової компетентності здобувача освіти. Вісник післядипломної освіти: збірник наукових праць. Серія «Педагогічні науки». 2023. Вип. 26 (55). С. 104–122. DOI: https://doi.org/10.58442/2218-7650-2023-26(55)-104-122.
4. Кремень В. Г., Луговий В. І., Топузов О. М., Сисоєва С. О., Ляшенко О. І., Максименко С. Д., Ничкало Н. Г., Саух П. Ю., Березівська Л. Д., Бех І. Д., Биков В. Ю., Гальченко М. С., Засенко В. В., Калашнікова С. А., Кириченко М. О., Лук’янова Л. Б., Панок В. Г., Радкевич В. О., Савченко О. Я., Слюсаревський М. М., Сухомлинська О. В. Енциклопедія освіти. Нац. акад. пед. наук України. 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. 1144 с.
5. Овчарук О. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики. Київ: К.І.С., 2004. 112 с.
6. Проєкт Закону про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73410.
7. Aviram A. Beyond Constructivism: Autonomy-Oriented Education. Conflicting Philosophies of Education in Israel/Palestine / Ed. by I. Gur-Ze’ev. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers, 2000. P. 465–489. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-017-1137-1_7
8. Benson P. Teaching and researching autonomy. London: Pearson Education, 2011. 288 p.
9. Holec H. Autonomy and foreign language learning. Council of Europe. Oxford: Pergamon Press, 1981. 53 p.
10. Kojima H. Advising for Teacher Autonomy in the Practice of Collaborative, Autonomous, and Reflective Learning. Autonomy in Language Learning: Advising in Action / Ed. by C. Ludwig, J. Mynard. Hong Kong: Candlin & Mynard ePublishing, 2018. P. 82–99.
11. Lejzerowicz M., Galbarczyk M. Szkoła a indywidualizacja. Edukacja Humanistyczna. 2018. № 1. S. 113–130.
12. Montessori M. Domy dziecięce. Warszawa: Wydawnictwo Akademickie Żak, 2005. 244 s.
13. Pytka L. Granice kontroli społecznej i autonomii osobistej młodzieży. Opieka Wychowanie i Terapia. 1995. № 1. S. 5–12.
14. Studenska A. Individual traits, environmental variables and students’ perceptions of autonomous learning difficulty. European Proceedings of Social and Behavioural Sciences: International Conference on Education and Educational Psychology (8th ICEEPSY) / Ed. by Z. Bekirogullari, M. Y. Minas, R. X. Thambusamy. 2017. Vol. 31. P. 92–106. DOI: https://doi.org/10.15405/epsbs.2017.10.10
References
1. Brataných, O. (2019). Personalizatsiia osvitnioho protsesu u vyshchii shkoli yak psykholoho-pedahohichna problema [Personalization of the educational process in higher school as a psychological and pedagogical problem]. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu – Collection of Scientific Papers of Uman State Pedagogical University, (1), 1-10. DOI: https://doi.org/10.31499/2307-4906.1.2009.188256 [in Ukrainian].
2. Hereha, B. (2026). Vid teoretychnykh modelei personalizovanoho navchannia do vymoh do osvitnioho prohramnoho zabezpechennia na osnovi shtuchnoho intelektu v inkliuzyvnii osviti [From theoretical models of personalized learning to the requirements for educational software based on artificial intelligence in inclusive education]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky – Scientific Notes. Series: Pedagogical Sciences, (222), 82-87. DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2026-1-222-82-87 [in Ukrainian].
3. Dubinina, O., & Burlaienko, T. (2023). Spadshchyna Marii Hzhehozhevskoi v modeliakh spetsializovanoi osvity yak shliakh do formuvannia naukovoi kompetentnosti zdobuvacha osvity [The heritage of Maria Grzegorzewska in specialized education models as a way to form the scientific competence of a learner]. Visnyk pisladyplomnoi osvity: zбірnyk naukovykh prats. Seriia «Pedahohichni nauky» – Bulletin of Postgraduate Education: Collection of Scientific Papers. Series "Pedagogical Sciences", 26(55), 104-122. DOI: https://doi.org/10.58442/2218-7650-2023-26(55)-104-122 [in Ukrainian].
4. Kremen, V. H., Luhovyi, V. I., Topuzov, O. M., Sysoieva, S. O., Liashenko, O. I., Maksymenko, S. D., Nychkalo, N. H., Saukh, P. IU., Berezivska, L. D., Bekh, I. D., Bykov, V. IU., Halchenko, M. S., Zasenko, V. V., Kalashnikova, S. A., Kyrychenko, M. O., Lukianova, L. B., Panok, V. H., Radkevych, V. O., Savchenko, O. IA., Sliusarevskyi, M. M., & Sukhomlynska, O. V. (2021). Entsyklopedia osvity [Encyclopedia of Education] (2nd ed.). Kyiv. 1144 p. [in Ukrainian].
5. Ovcharuk, O. (Ed.). (2004). Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy: Biblioteka z osvitnoi polityky [Competency approach in modern education: World experience and Ukrainian perspectives: Library of educational policy]. Kyiv. 112 p. [in Ukrainian].
6. Verkhovna Rada of Ukraine. (2022). Proekt Zakonu pro osnovni zasady formuvannia ta realizatsii priorytetnykh napriamiv naukovoi, naukovo-tekhnichnoi та innovatsijnoi diialnosti v Ukraini [Draft Law on the basic principles of formation and implementation of priority areas of scientific, scientific-technical and innovative activity in Ukraine]. Retrieved from: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73410 [in Ukrainian].
7. Aviram, A. (2000). Beyond Constructivism: Autonomy-Oriented Education. In I. Gur-Ze’ev (Ed.), Conflicting Philosophies of Education in Israel/Palestine (pp. 465-489). DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-017-1137-1_7.
8. Benson, P. (2011). Teaching and researching autonomy. London. 288 p.
9. Holec, H. (1981). Autonomy and foreign language learning. Oxford. 53 p.
10. Kojima, H. (2018). Advising for Teacher Autonomy in the Practice of Collaborative, Autonomous, and Reflective Learning. In C. Ludwig & J. Mynard (Eds.), Autonomy in Language Learning: Advising in Action (pp. 82-99).
11. Lejzerowicz, M., & Galbarczyk, M. (2018). Szkoła a indywidualizacja [School and individualization]. Edukacja Humanistyczna – Humanistic Education, (1), 113-130.
12. Montessori, M. (2005). Domy dziecięce [Children's houses]. Warszawa. 244 p.
13. Pytka, L. (1995). Granice kontroli społecznej i autonomii osobistej młodzieży [Limits of social control and personal autonomy of youth]. Opieka Wychowanie i Terapia – Care, Education and Therapy, (1), 5-12.
14. Studenska, A. (2017). Individual traits, environmental variables and students’ perceptions of autonomous learning difficulty. European Proceedings of Social and Behavioural Sciences: International Conference on Education and Educational Psychology (8th ICEEPSY), 31, 92-106. DOI: https://doi.org/10.15405/epsbs.2017.10.10.
