Комунікативний підхід до навчання здобувачів середньої спеціальної освіти наукового спрямування
DOI:
https://doi.org/10.32405/2309-3935-2022-3(86)-28-36Ключові слова:
наукова комунікація, мовленнєва діяльність, дослідницька компетентність, мова науки, науковий ліцей, навчання, розвитокАнотація
Зміст статті є результатом пошукової та аналітичної діяльності її автора щодо впровадження нових здобутків психолінгвістики і лінгвопедагогічної психології в освітній процес наукових ліцеїв і наукових ліцеїв-інтернатів. У статті з опорою на дані психолінгвістики розкрито такі поняття, як: «мовленнєва активність»; «мовленнєва діяльність»; «комунікативно-мовленнєва діяльність» з урахуванням її складових («аудіативна діяльність», «дискурсивна діяльність»); «наукова комунікація»; «науковий дискурс» та ін. Обґрунтовується роль комунікації в реалізації змісту спеціалізованої освіти наукового спрямування; розкривається специфіка впровадження наукової комунікації в процес формування у ліцеїстів дослідницької діяльності, дослідницької компетентності та дослідницької культури; презентуються шляхи формування в них науково-комунікативних умінь з урахуванням структури актів комунікації, зокрема умінь: швидко і правильно орієнтуватися в умовах мовленнєвої комунікації, планувати своє мовлення, обирати зміст висловлювання, знаходити адекватні мовні засоби для його передачі комунікантам, забезпечувати зворотний зв’язок із ними. Значну увагу приділено висвітленню: значення мови науки для успішної реалізації наукової комунікації; особливостей оволодіння здобувачами спеціалізованої освіти наукового спрямування її різноманітними засобами; місця засобів наукової мови в генеративному (породжувальному) мовленнєвому процесі. На конкретних лінгвопедагогічних прикладах продемонстровано, як вчителю потрібно діяти в навчальному процесі, аби сформувати у здобувачів наукову комунікативно-мовленнєву компетентність. Доведено, що навчання в наукових ліцеях має доконуватися у формі комунікації. Саме з цією метою й запропоновано комунікативний підхід, який сприяє реалізації завдань освіти, передбачених Стандартом спеціалізованої освіти наукового спрямування, а також корелює з іншими підходами: діяльнісним, особистісно-орієнтованим і компетентнісним.
Кількість завантажень статті
Посилання
1. Danchenko, H. V. (2002). Psykholohichni determinanty rozvytku komunikatyvnoi kompetentnosti menedzhera osvity shkilnoho rivnia [Psychological determinants of the development of communicative competence of a schoollevel education manager]. Extended abstract of candidate’s thesis.. Kyiv 20 p. [in Ukrainian].
2. Zhinkin, N. I. (1966). Psihologicheskie osnovy razvitiya rechi [Psychological foundations of speech development]. V zashhitu zhivogo slova – In defense of the living word. Moscow. P. 5–25. [in Russian].
3. Ivanchuk I. A. (2005). Ritoricheskij komponent v publichnom diskurse nositelej jelitarnoj rechevoj kulturi [Rhetorical component in the public discourse of elite speech culture carriers]. Extended abstract of Doctor’s thesis.. Saratov. 65 p. [in Russian].
4. Kalmykova, L. O., & Volzhentseva, I. V. (Ed.) (2020). Movlennieva diialnist yak odyn iz vyiaviv bahatovymirnoho movlennievoho fenomena [Speech activity as one of the manifestations of the multidimensional speech phenomenon]. Psychological safety of the individual. (International collective monograph). Pereiaslav. P. 237–261. [in Ukrainian].
5. Kalmykova, L., Kharchenko, N., & Mysan, I. (2021). Na shcho spromozhna heneratyvna systema liudyny? [What is the human generative system capable of?] Psycholinguistics in the modern world, 16, P. 113–127. DOI: https://doi.org/10.31470/10.31470/2706- 7904- 2021- 16-113- 127 [in Ukrainian].
6. Kalmykova, L., Kharchenko, N., & Mysan, I. (2021). Tradytsiini ta innovatsiini pidkhody do funktsionalnoi klasyfkatsii etnichnykh mov svitu: problemy movnoi osobystosti – subiekta komunikatyvno- movlennievoi diialnosti [Traditional and innovative approaches to the functional classifcation of ethnic languages of the world: problems of the language personality - the subject of communicative and speech activity]. Lingua Montenegrina, XIV/2(28), P. 65–81. [in Ukrainian].
7. Kalmykova, L., Kharchenko, N., & Mysan, I. (2021). «YA- mova» i.e. «Individualna mova»: problema funkcionalnoyi generalizaciyi [«I- language» i. e. «Individual language» : The Problem of Functional Generalization]. Psycholinguistics, 29 (1), P. 59–99. DOI: https://doi.org/10.31470/2309- 1797- 2021- 29- 1- 59- 99. [in Ukrainian].
8. Kalmykova, L. O. (2022). Osoblyvosti komunikatsii yak resursu zabezpechennia realizatsii zmistu serednoi spetsializovanoi osvity naukovoho spriamuvannia [Peculiarities of communication as a resource for ensuring the implementation of the content of secondary specialized education in a scientific direction]. Pedahohichni innovatsii: idei, realii, perspektyvy – Pedagogical innovations: ideas, realities, perspectives. 1 (28), P. 86–97. DOI https://doi. org/10.32405/2413- 4139- 2020- 1(28)- 86- 97. [in Ukrainian].
9. Kahno, I. V. (2013). Movlennieva kultura yak skladova profesiinoi pidhotovky maibutnoho likaria terapevta [Speech culture as a component of the professional training of the future therapist]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv. 20 p. [in Ukrainian].
10. Klobukova, L. P. (1987). Obuchenie yazyku specialnosti. [Teaching the language of the specialty]. Moscow, 81 p. [in Russian].
11. Korniyaka, O. M. (2018). Komunikatyvni chynnyky profesiinoho samozdiisnennia vykladacha vyshchoi shkoly [Communicative factors of the professional self- realization of a higher school teacher]. Psykholinhvistyka. Psykholynhvystyka. Pssycholinguistics – Psykholinhvistyka. Psykholynhvystyka. Pssycholinguistics. 23 (1), P. 139–159. [in Ukrainian].
12. Kochetkova, T. V. (1999). Yazykovaya lichnost nositelya jelitarnoj rechevoj kultury [Language personality of the bearer of the elite speech culture]. Extended abstract of Doctor’s thesis. 53 p. [in Russian].
13. Krapotina, T. G. (2014). Razvitie i sovereshenstvovanie yazykovoj lichnosti uchitelya v novyh sociokulturnyh usloviyah [Development and improvement of the language personality of the teacher in the new socio- cultural conditions]. Professionalizm pedagoga: sushhnost, soderzhanie, perspektivy razvitiya – Teacher’s professionalism: essence, content, development prospects]. Moscow; Yaroslavl. 712 p. [in Russian].
14. Leontiev, A. A. (1974). Psiholingvisticheskie problemy massovoj komunikacii [Psycholinguistic problems of mass communication]. Moscow. 148 p. [in Russian].
15. Leontiev, A. A. (1997). Psihologiya obshheniya [Psychology of communication]. Moscow. 365 p. [in Russian]. 16.
17. Luria, A. R. (2002). Osnovy nejropsihologii. [Fundamentals of neuropsychology]. Moscow. 384 p. [in Russian].
18. Lvov, M. R. (2002). Osnovy teoryy rechy Moscow. 248 p. [in Russian].
19. Pro zatverdzhennia Standartu spetsializovanoi osvity naukovoho spriamuvannia zatverdzhenoho postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 16. 10. 2019 r. protokol № 1303. [On the approval of the Standard for specialized education in the scientifc direction approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine resolution from October 16, 2019. Protocol No. 1303]. [in Ukrainian].
20. Popovitskaya, N. V. (2014). Profesionalnye trebovaniya k golosu pedagoga kak predstavitelyu rechegolosovyh profesij [Professional requirements for the teacher’s voice as a representative of speechvoice professions]. Profesionalizm pedagoga: sushhnost, soderzhanie, perspektivy razvitiya – Professionalism of a teacher: essence, content, development prospects Moscow. P. 571–575. [in Russian].
21. Rumyantseva, I. M. (2004). Psihologiya rechi i lingvopedagogicheskaya psihologiya [Psychology of speech and linguo-pedagogical psychology]. Moscow. 316 p. [in Russian].
22. Shakhnarovich, A. M. (1987). Problemy psiholingvistiki. [Problems of Psycholinguistics]. Moscow. 268 p. [in Russian].
