Структура інтелекту: феномен один – підходи різні
DOI:
https://doi.org/10.32405/2309-3935-2024-2(93)-23-31Ключові слова:
інтелект, структура інтелекту, загальний інтелект, спеціальний інтелект, теорія множинного інтелектуАнотація
У статті наведено результати аналізу досліджень, що спрямовані на з’ясування структури інтелекту. Особливу увагу приділено двом діаметрально протилежним науковим позиціям. З одного боку, це теорія Спірмена, у якій інтелект представлено у вигляді двох складових: загального інтелекту і низки компонентів спеціального інтелекту. З іншого боку, це теорія Ґарднера, у якій інтелект репрезентовано декількома його типами. Усі інші теорії або розвивали теорії Спірмена чи Ґарднера, або відображали прагнення узгодити їх між собою. За результатами виконаного аналізу зроблено висновок про те, що психологічна наука поки що далека від того стану, щоб запропонувати єдину структуру інтелекту
Кількість завантажень статті
Посилання
1. Binet, A., & Simon, T. (1916). The development of intelligence in children. Baltimore. Р. 42–43.
2. Spearman, C. (1904). «General intelligence,» objectively determined and measured. American Journal of Psychology. 15. P. 201–293.
3. Horn, J. L., & Cattell, R. B. (1966). Refinement and test of the theory of fluid and crystallized general intelligences. Journal of Educational Psychology. 57. Р. 253–270.
4. Horn, J. L., & Cattell, R. B. (1967). Age differences in fluid and crystallized intelligence. Acta Psychologica. 26. P. 107–129.
5. Fancher, R. (1985). The intelligence men: Makers of the IQ controversy. New York: W. W. Norton & Company,
6. Detterman, D. K. (1982). Does «g» exist? Intelligence. 6. P. 99–108.
7. Frey, M. C., & Detterman, D. K. (2004). Scholastic assessment or g? The relationship between the SAT and general cognitive ability. Psychological Science. 15 (6). P. 373–398.
8. Detterman, D. K., & Daniel, M. H. (1989). Correlations of mental tests with each other and with cognitive variables are highest for low-IQ groups. Intelligence. 13. P. 349–359.
9. Detterman, D. K. (1987). Theoretical notions of intelligence and mental retardation. American Journal of Mental Deficiency. P. 92, 2–11.
10. Detterman, D. K. (1999). The psychology of mental retardation. International Review of Psychiatry. P. 26–33.
11. Detterman, D. K., & Thompson, L. A. (1997). IQ, schooling, and developmental disabilities: What’s so special about special education? American Psychologist. 52. P. 1082–1091.
12. Kaufman, A. S. (2001). WAIS-III IQs, Horn’ s theory, and generational changes from young adulthood to old age. Intelligence. 29. P. 131–167.
13. Renzulli, J. S. (1978). What Makes Giftedness? Reexamining a Definition. Phi Delta Kappan. 60 (3). P. 180–184, 261.
14. Sternberg, R. J. (2000). Wisdom as a form of giftedness. Gifted child quarterly. 44 (4). P. 252–259. DOI:10.1177/001698620004400406.
15. Burt, C. L. (1912).The inheritance of mental characteristics. Eugenics Review. 4. P. 168–200.
16. Das, J. P., Kirby, J. R., & Jarman, R. F. (1975). Simultaneous and successive syntheses: An alternative model for cognitive abilities. Psychological Bulletin. 82. P. 87–103.
17. Naglieri, J. A., & Das, J. P. (1988). Planning-Arousal-Simultaneous-Successive (PASS): A Model for Assessment. Journal of School Psychology. 26. P. 35–48
