Psychodiagnosis of the Child’s Speech Giftedness through Goal-Setting Processes of Speaking and Auditing
DOI:
https://doi.org/10.32405/2309-3935-2021-3(82)-44-51Keywords:
diagnostics, goal setting, speaking, listening, operations, preschool ageAbstract
The article presents the author’s methods for
diagnosing the development of speech processes (speaking
and listening) in gifted children of the older preschool
age.
To diagnose the state of development in children the
speech targeting operations in the process of speaking,
the method of “Cooperation with children on the joint
purpose of expression” is proposed (L. Kalmykova, 2011).
According to this technique, speech operations are studied
on such indicators as: 1) method of goal-setting
regulation; 2) method of displaying the goal; 3) predicting
of the statement; 4) connection of the image of expected
result with the motives. The speech operations
corresponding to these indicators are observed: 1)
arbitrariness / involuntariness of goal-setting in
statements; 2) awareness / unconsciousness of goalsetting in utterances; 3) independence / cooperation of
utterance forecasting; 4) image is connected / not
connected with the motive.
To study the state of development of the speech targeting
operations in children during listening, the methods
“Cooperation with Children on the Joint Setting of the
Purpose of Listening” and “Individual Conversations with
Children” are offered (N. Kharchenko, 2018). According to
these methods, speech operations are studied on such
indicators as: a) arbitrariness / involuntariness of listening;
b) awareness / unconsciousness of listening; c)
independence of listening. Speech operations corresponding
to these indicators are observed. They are: a) arbitrariness
of listening targeting; b) awareness / unconsciousness of
listening; c) independence of listening.
According to the results of the diagnosis, the
approximate levels of development of speech targeting
operations in the process of speaking and speech targeting
operations during listening in older preschool children
(high, sufficient, medium, low ones) are highlighted and
described.
Downloads
References
Використані літературні джерела
1. Анохин П. К. Теория отражения и современная
наука о мозге / П. К. Анохин. – М. : Знание, 1970. – 44 с.
2. Бернштейн Н. О построении движений / Н. Бернштейн. – М. : Книга по требованию, 2012.
3. Зимняя И. А. Лингвопсихология речевой деятельности / И. А. Зимняя. – М. : Московский психолого-социальный институт; Воронеж: НПО «МОДЭК»,
2001. 432 с.
4. Калмикова Л. О. Психологія розвитку мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку: дис. … д-ра
психол. наук: 19.00.07 / Л. О. Калмикова. – Київ: Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України.
Київ, 2011. 462 с. + Додатки. 193 с.
5. Калмикова Л. О. Про стан розвитку мовлення
як діяльності у дітей п’яти років / Л. О. Калмикова //
Psycholinguistics. – 2016. – Вип. 19. – № 1. – С. 84–98.
Таблиця 6
Якісна характеристика розвитку мовленнєвих операцій цілеутворення у дітей старшого
дошкільного віку в процесі аудіювання
Рівні розвитку
операцій Бали Характеристика розвиненості в дітей операцій цілеутворення при
аудіюванні
Високий 4 У дітей повною мірою розвинені операції цілеутворення аудіювання;
вони довільно, усвідомлено, самостійно визначили мету аудіювання;
передбачуваний образ результату сприймання і розуміння набув
збуджувальної сили, пов’язується з мотивом, спрямовує аудіювання
Достатній 3 Діти або усвідомлено, довільно і самостійно визначають мету аудіювання,
але образ передбачуваного результату не пов’язують із мотивом, або
мимовільно, неусвідомлено (але осмислено!) прогнозують образ результату
аудіювання у співробітництві з дорослим
Середній 2 Діти неусвідомлено, мимовільно (із застосуванням ігрових методів)
ставлять мету аудіювання у співробітництві з дорослим, не пов’язуючи образ
передбачуваного результату аудіювання з мотивом смислоформування
(сприймання і розуміння повідомлення)
Низький 0–1 У дітей мета аудіювання формується мимовільно, неусвідомлено і лише в
ситуаціях спонтанного слухання
6. Леонтьев А. Н. Избранные психологические
произведения: в 2-х т. / под ред. В. В. Давыдова,
В. П. Зинченко, А. А. Леонтьева. – М. : Педагогика,
1983. – Т. 1. – 392 с.
7. Психология развития / под ред. Т. Д. Марцинковской. – М. : Академия, 2001. – 352 с.
8. Харченко Н. В. Розвиток аудіювання у дітей
старшого дошкільного віку: монографія / Н. В. Харченко. – Переяслав-Хмельницький: Домбровська
Я. М., 2018. – 502 с.
9. Kharchenko N. Language Personality of a Preschool
Child / N. Kharchenko // Features of Development in the
Process of Listening. Psycholinguistics. 2017. – Vol.
21. – Issue 1. – Р. 171–186.
References
1. Anokhin, P. K. (1970). Teorija otrazhenija i
sovremennaja nauka o mozge [Reflection Theory and
Modern Brain Science]. Moscow: Znanie [in Russian].
2. Bernstein, N. (2012) O postroenii dvizhenij [About
construction of movements]. Moscow: [in Russian].
3. Zimniaya, I. A. (2001). Lingvopsihologija rechevoj
dejatelnosti [Lingvopsychology of speech activity].
Moscow; Voronezh, 432 р. [in Russian].
4. Kalmykova, L. O. (2011). Psyhologiya rozvytku
movlennevoi diyalnosti ditey doshkilnogo viku [Psychology of speech activities of preschool age children].
Doctor’s thesis. Kyiv. 193 р.
5. Kalmykova, L. O. (2016). Pro stan rozvitku movlennja jak dіjalnostі u dіtej p’jati rokіv [On Status of
Speech Developmen as an Activity of Five Years Old
Children]. Psycholinguistics, 19 (1), 84–98 [in Ukrainian].
6. Leontev, A. N. (1983). Izbrannye psychologycheskie
prozvydyeniya [Selected Psychological Works]. In
V. V. Davidov, V. P. Zinchenko, & A. A. Leontev (Eds.).
(Vols. 1-2). (Vol. 1.). Moscow: 392 p. [in Russian].
7. Marcinkovskaja, T. D. (Ed.). (2001). Psihologija
razvitija [Developmental Psychology]. Moscow. 352 p.
[in Russian].
8. Kharchenko, N. V. (2018). Rozvitok audіjuvannja u
dіtej starshogo doshkіlnogo vіku [Development of Listening Comprehension in Children of the Preschool Age].
Perejaslav-Khmelnickyi. [in Ukrainian].
9. Kharchenko, N. (2017). Language Personality of a
Preschool Child: Features of Development in the Process
of Listening. Psycholinguistics, 21(1), 171–186.
