Огляд стратегій розпізнавання креативного потенціалу у обдарованих учнів
DOI:
https://doi.org/10.63437/3083-6425-2026-2(101)-15Ключові слова:
творчо обдаровані учні, виявлення обдарованості, оцінка креативності, дивергентне мислення, навчання обдарованої дитиниАнотація
У статті розглянуто міжнародні підходи до виявлення творчо обдарованих учнів. Наведено теоретичні засади обдарованості з акцентом на креативність як ключовий компонент. Спираючись на основні теоретичні моделі, зокрема Диференційовану модель обдарованості та таланту (Ф. Ганьє), Трьохкільцеву модель (Дж. Рензуллі) та теорію WICS (Р. Стернберга), у дослідженні підкреслюється центральна роль дивергентного мислення та творчого потенціалу в ідентифікації обдарованості. Описано діагностичні методи, зокрема тести креативності, експертні оцінки, чек-листи та рейтингові шкали. Автором узагальнено емпіричні дослідження різних країн. Показано, що найефективнішим є багатокомпонентний підхід. Обґрунтована необхідність адаптації інструментів дігностики до різних культурних умов.
Кількість завантажень статті
Посилання
References
1. Kaufman, J. C., Plucker, J. A., & Russell, C. M. (2012). Identifying and assessing creativity as a component of giftedness. Journal of Psychoeducational Assessment, 30(1), 60-73. DOI: https://doi.org/10.1177/0734282911428196.
2. Gagné, F. (2005). From gifts to talents: The DMGT as a developmental model. In R. J. Sternberg & J. E. Davidson (Eds.), Conceptions of giftedness (2nd ed., pp. 98-120). New York, NY: Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511610455.008.
3. Renzulli, J. S. (2005). The three-ring definition of giftedness: A developmental model for promoting creative productivity. In R. J. Sternberg & J. E. Davidson (Eds.), Conceptions of giftedness (2nd ed., pp. 246-280). New York, NY: Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511610455.015.
4. Sternberg, R. J. (2006). The nature of creativity. Creativity Research Journal, 18, 87-98. DOI: https://doi.org/10.1207/s15326934crj1801_10.
5. Plucker, J. A., Beghetto, R. A., & Dow, G. (2004). Why isn't creativity more important to educational psychologists? Potential, pitfalls, and future directions in creativity research. Educational Psychologist, 39, 83-96. DOI: https://doi.org/10.1207/s15326985ep3902_1.
6. Hunsaker, S. L., & Callahan, C. M. (1995). Creativity and giftedness: Published instrument uses and abuses. Gifted Child Quarterly, 39(2), 110-114. DOI: https://doi.org/10.1177/001698629503900207.
7. Torrance, E. P. (2008). The Torrance Tests of Creative Thinking-Norms-Technical Manual-Figural (Streamlined) Forms A and B. Bensenville, IL: Scholastic Testing Service.
8. Mednick, S. A. (1968). The Remote Associates Test. Journal of Creative Behavior, 2, 213-214. DOI: https://doi.org/10.1002/j.2162-6057.1968.tb00104.x.
9. Amabile, T. M. (1996). Creativity in context: Update to the social psychology of creativity. Boulder, CO: Westview.
10. Baer, J. (1993). Why you shouldn't trust creativity tests. Educational Leadership, 51, 80-83.
11. Proctor, R. M. J., & Burnett, P. C. (2004). Measuring cognitive and dispositional characteristics of creativity in elementary students. Creativity Research Journal, 16, 421-429. DOI: https://doi.org/10.1080/10400410409534553.
12. Pfeiffer, S. I., & Jarosewich, T. (2007). The Gifted Rating Scales-School Form: An analysis of the standardization sample based on age, gender, race, and diagnostic efficiency. Gifted Child Quarterly, 51, 39-50. DOI: https://doi.org/10.1177/0016986206296658.
13. Kaufman, J. C., Plucker, J. A., & Baer, J. (2008). Essentials of creativity assessment. New York, NY: Wiley.
14. Hernández Ortiz, A. F., López-Martínez, O., & Corbalán Berná, F. J. (2020). Creative talent and personality: A primary education study. Sustainability, 12(10), 4203. DOI: https://doi.org/10.3390/su12104203.
15. Sternberg, R. J., & Lubart, T. I. (1999). The concept of creativity: Prospects and paradigms. In Handbook of creativity (pp. 3-15). London, UK: Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511807916.003.
16. López Martínez, O., & Navarro, J. (2010). Rasgos de personalidad y desarrollo de la creatividad. Anales de Psicología, 26, 151-158.
17. Şule, G., Kanlı, E., Özyaprak, M., Leana-Taşcılar, H. E., & Juriševic, M. (2017). Serving gifted children in developmental and threshold countries. Cogent Education, 4(1). DOI: https://doi.org/10.1080/2331186X.2017.1332839.
18. Akar, İ., & Şengil-Akar, Ş. (2011). Primary school in-service teachers' perceptions of giftedness. Kastamonu Eğitim Dergisi, 20, 423-436.
19. Özsoy, Y. (2014). Metaphors of science and art center students, teachers and parents regarding gifted students. Journal of Gifted Education Research, 2, 74-87.
20. Nguyen, H. D., & Ryan, A. M. (2008). Does stereotype threat affect test performance of minorities and women? A meta-analysis of experimental evidence. Journal of Applied Psychology, 93, 1314-1334. DOI: https://doi.org/10.1037/a0012702.
21. Kim, K. H., Shim, J., & Hull, M. (2009). Korean concepts of giftedness and the self-perceived characteristics of students selected for gifted programs. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts, 3(2), 104-111. DOI: https://doi.org/10.1037/a0013324.
22. Petersen, J. (2013). Gender differences in identification of gifted youth and in gifted program participation: A meta-analysis. Contemporary Educational Psychology, 38(4), 342-348. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cedpsych.2013.07.002.
23. Arís, N., Gutiérrez, M. Á. M., & Cano, J.-D. V. (2021). Dimensions of creativity in secondary school high-ability students. European Journal of Investigation in Health, Psychology and Education, 11, 953-961. DOI: https://doi.org/10.3390/ejihpe11030070.
24. Brajcic, M., Kuscevic, D., & Bakrac, M. P. (2018). Identification of artistically gifted children in visual arts teaching. Croatian Journal of Education-Hrvatski Casopis Za Odgoj i Obrazovanje, 30(3), 765-788.
