Основні підходи до розвитку наукового мислення обдарованих учнів
DOI:
https://doi.org/10.63437/3083-6425-2025-3(98)-05Ключові слова:
наукове мислення, обдаровані учні, дослідницька компетентність, педагогічні підходи, МАН УкраїниАнотація
У статті розглянуто ключові підходи до розвитку наукового мислення обдарованих учнів. Особливу увагу приділено діяльнісному, проблемно-орієнтованому, інформаційно-комунікаційному, особистісно-орієнтованому та інтерактивному підходам. Окреслено можливості їхньої практичної реалізації у шкільній і позашкільній освіті, зокрема в інформаційно-освітньому середовищі Малої академії наук України. Наголошено на значенні інтеграції зазначених підходів для формування критичного та інноваційного мислення, розвитку пізнавальної активності, творчого потенціалу та здатності до самостійної наукової діяльності.
Кількість завантажень статті
Посилання
Використані літературні джерела
1. Бабак А. І., Ворожбіт-Горбатюк В. В. Педагогічний університет як простір розвитку креативного мислення здобувача вищої освіти. Грааль науки. 2021. № 11. С. 489–491. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.088.
2. Горбань Л. В. Методики та технології педагогічного супроводу наукової освіти обдарованих учнів. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2024. № 3. С. 55–61. DOI: https://doi.org/10.32405/2309-3935-2024-2(93)-55-61.
3. Гриневич Л. М., Морзе Н. В., Бойко М. А. Наукова освіта як основа формування інноваційної компетентності в умовах цифрової трансформації суспільства. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Т. 77. № 3. С. 1–26. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v77i3.3980.
4. Пометун О. Критичне мислення як педагогічний феномен. Український педагогічний журнал. 2018. № 3. С. 89–98..
5. Савченко О. Л. Обґрунтування змісту розвитку критичного мислення учнів 5–9 класів. Перспективи та інновації науки. 2024. № 9. С. 365–374. (Серії «Педагогіка», «Психологія», «Медицина»). DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-9(43)-365-374.
6. De Bono E. Serious creativity: using the power of lateral thinking to create new ideas. New York: HarperBusiness, 1992. 338 p.
7. Gardner H. Multiple Intelligences: New Horizons in Theory and Practice. New York: Basic Books, 2006. 320 p. DOI: https://doi.org/10.1016/j.intell.2006.04.002.
8. Guilford J. P. Three faces of intellect. American Psychologist. 1959. No. 14(8). P. 469–479. DOI: https://doi.org/10.1037/h0046827
9. Sternberg R.J. Beyond IQ: A Triarchic Theory of Human Intelligence. British Journal of Educational Studies. 1986. No. 34(2). P. 205–207. DOI: https://doi.org/10.2307/3121332
10. Torrance E. P. Creativity in Education. Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1974. 238 p.
References
1. Babak, A. I., & Vorozhbit-Horbatiuk, V. V. (2021). Pedahohichnyi universytet yak prostir rozvytku kreatyvnoho myslennia zdobuvacha vyshchoi osvity [Pedagogical University as a space for the development of creative thinking of a higher education student]. Hraal nauky – Grail of Science, 11, 489-491. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.088 [in Ukrainian].
2. Horban, L. V. (2024). Metodyky ta tekhnolohii pedahohichnoho suprovodu naukovoi osvity obdarovanykh uchniv [Methods and technologies of pedagogical support of scientific education of gifted students]. Osvita ta rozvytok obdarovanoi osobystosti – Education and Development of Gifted Personality, 3, 55-61. DOI: https://doi.org/10.32405/2309-3935-2024-2(93)-55-61 [in Ukrainian].
3. Hrynevych, L. M., & Morze, N. V., & Boiko, M. A. (2020). Naukova osvita yak osnova formuvannia innovatsiinoi kompetentnosti v umovakh tsyfrovoi transformatsii suspilstva [Scientific education as the basis for the formation of innovative competence in the conditions of digital transformation of society]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia – Information Technologies and Learning Tools, 77(3), 1-26. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v77i3.3980. [in Ukrainian].
4. Pometun, O. (2018). Krytychne myslennia yak pedahohichnyi fenomen [Critical thinking as a pedagogical phenomenon]. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal – Ukrainian Pedagogical Journal, 3, 89-98. [in Ukrainian].
5. Savchenko, O. L. (2024). Obgruntuvannia zmistu rozvytku krytychnoho myslennia uchniv 5–9 klasiv [Substantiation of the content of the development of critical thinking of students in grades 5–9]. Perspektyvy ta innovatsii nauky – Prospects and Innovations of Science, 9, 365-374. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-9(43)-365-374. [in Ukrainian].
6. De Bono, E. (1992). Serious creativity: using the power of lateral thinking to create new ideas. New York. 338 р.
7. Gardner, H. (2006). Multiple Intelligences: New Horizons in Theory and Practice. New York. 320 р. DOI: https://doi.org/10.1016/j.intell.2006.04.002.
8. Guilford, J. P. (1959). Three faces of intellect. American Psychologist, 14(8), 469-479. DOI: https://doi.org/10.1037/h0046827.
9. Sternberg, R. J. (1986). Beyond IQ: A Triarchic Theory of Human Intelligence. British Journal of Educational Studies, 34(2), 205-207. DOI: https://doi.org/10.2307/3121332
10. Torrance, E. P. (1974). Creativity in Education. Englewood Cliffs: Prentice-Hall.
