Теоретичні засади діагностики академічної обдарованості
DOI:
https://doi.org/10.63437/3083-6425-2026-1(100)-04Ключові слова:
обдарованість, загальна обдарованість, спеціальна обдарованість, академічна обдарованість, методика діагностики академічної обдарованостіАнотація
У статті розкрито теоретичні засади діагностики академічної обдарованості учнів. Зазначено, що наразі немає
усталеного бачення феномену, чіткої диференціації на загальну та спеціальні обдарованості, а також недостатньо валідних діагностичних методик. Ідентифікація учнів на основі тестування інтелекту або попередньої успішності є сумнівним,
оскільки ці показники не можуть виступати єдиними критеріями й оцінюють здібності лише фрагментарно. Відсутність
загальноприйнятої типології спеціальної обдарованості створює хаос для освітньої практики та дослідників у царині
академічної обдарованості. Стаття присвячена проблемі структурування та диференціації обдарованості, розробленню
засад діагностики академічно обдарованих учнів. Розглянуто формування соціально-економічних мотивів практичного
використання ліцеїстами знань з природничих дисциплін та розвиток у них інтелектуальних здібностей.
Кількість завантажень статті
Посилання
Використані літературні джерела
1. Plucker J. A. Is gifted education still viable? Education Week. 1998. No. 17. P. 33–34.
2. Gardner H. Zero-based arts education: An introduction to Arts PROPEL. Studies in Art Education: A Journal of Issues and Research. 1989. Vol. 30. P. 71–83. DOI: https://doi.org/10.2307/1320774.
3. Sternberg R. J. Death, taxes and bad intelligence tests. Intelligence. 1991. No 15. P. 257-269. DOI: https://doi.org/10.1016/0160-2896(91)90035-C.
4. Naglieri J. A., Das J. P. Planning-Arousal-Simultaneous-Successive (PASS): A Model for Assessment. Journal of School Psychology. 1988. No. 26. P. 35–48. DOI: https://doi.org/10.1016/0022-4405(88)90030-1.
5. Cattell J. M. Physical and mental measurements of the students of Columbia University. Psychological Review. 1896. No 3 (6). P. 618–648. DOI: https://doi.org/10.1037/h0070786.
6. Lubinski D., Benbow C. P. States of excellence. American Psychologist. 2000. No. 55(1). P. 137–150. DOI: https://doi.org/10.1037//0003-066X.55.1.137.
7. Bingham W. V. Psychological services in the United States Army. Journal of Consulting Psychology. 1941. No 5. P. 221–224. DOI: https://doi.org/10.1037/h0060549.
8. Flynn J. R. Searching for justice: The discovery of IQ gains over time. American Psychologist. 1999. No. 54. P. 5-20. DOI: https://doi.org/10.1037//0003-066X.54.1.5.
9. Renzulli J. S. What Makes Giftedness? Reexamining a Definition. Phi Delta Kappan. 1978. No. 60(3). P. 180–184, 261.
10. Гальченко М. С., Волощук І. С., Мадзігон В. М., Рудик Я. М. Обдарованість як атрибут розумної поведінки. Київ: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2021. 248 с.
11. Piaget J. Intellectual evolution from adolescence to adulthood. Human Development. 1972. No. 15(1). P. 1–12. DOI: https://doi.org/10.1159/000271225.
References
1. Plucker, J. A. (1998). Is gifted education still viable? Education Week – Education Week, (17), 33-34. Retrieved from: https://www.edweek.org/.
2. Gardner, H. (1989). Zero-based arts education: An introduction to Arts PROPEL. Studies in Art Education: A Journal of Issues and Research – Studies in Art Education: A Journal of Issues and Research, 30, 71-83. DOI: https://doi.org/10.2307/1320774.
3. Sternberg, R. J. (1991). Death, taxes and bad intelligence tests. Intelligence – Intelligence, (15), 257-269. DOI: https://doi.org/10.1016/0160-2896(91)90035-C.
4. Naglieri, J. A., & Das, J. P. (1988). Planning-Arousal-Simultaneous-Successive (PASS): A Model for Assessment. Journal of School Psychology – Journal of School Psychology, (26), 35-48. DOI: https://doi.org/10.1016/0022-4405(88)90030-1.
5. Cattell, J. M. (1896). Physical and mental measurements of the students of Columbia University. Psychological Review – Psychological Review, 3(6), 618-648. DOI: https://doi.org/10.1037/h0070786.
6. Lubinski, D., & Benbow, C. P. (2000). States of excellence. American Psychologist – American Psychologist, 55(1), 137-150. DOI: https://doi.org/10.1037//0003-066X.55.1.137.
7. Bingham, W. V. (1941). Psychological services in the United States Army. Journal of Consulting Psychology – Journal of Consulting Psychology, (5), 221-224. DOI: https://doi.org/10.1037/h0060549.
8. Flynn, J. R. (1999). Searching for justice: The discovery of IQ gains over time. American Psychologist – American Psychologist, (54), 5-20. DOI: https://doi.org/10.1037//0003-066X.54.1.5.
9. Renzulli, J. S. (1978). What Makes Giftedness? Reexamining a Definition. Phi Delta Kappan – Phi Delta Kappan, 60(3), 180-184. Retrieved from: https://www.pdkintl.org/.
10. Halchenko, M. S., Voloshchuk, I. S., Madzihon, V. M., & Rudyk, Ya. M. (2021). Obdarovanist yak autrybut rozumnoi povedinky [Giftedness as an attribute of intelligent behavior]. Kyiv. 248 p. [in Ukrainian].
11. Piaget, J. (1972). Intellectual evolution from adolescence to adulthood. Human Development – Human Development, 15(1), 1-12. DOI: https://doi.org/10.1159/000271225.
