Онтологія обдарованості: ресурсологічний вимір
частина 2
DOI:
https://doi.org/10.63437/3083-6425-2026-1(100)-02Ключові слова:
онтологічні виміри функціонування людини, активність орієнтації, виживання, адаптації і генерації, закон плідності, онтологія обдарованості, ресурсологічний вимір, ресурси розвитку обдарованості, психологічні ресурсиАнотація
Автор представляє у статті спробу розвідки онтології обдарованості у розрізі її ресурсологічного виміру. Ресурси розвитку обдарованості розглядаються як органічна частина життя людини і тих сфер, у яких воно здійснюється: біосфери, соціосфери і ноосфери. Вони нерозривно пов’язані з природою людини і всіма аспектами її організації, передовсім із такими фундаментальними вимірами здійснення екзистенції, як орієнтація, виживання, адаптація і генерація. Спонукання і активність індивіда за алгоритмами цих вимірів відкривають доступ до ресурсів, які вони містять, і можливість їх залучення у процеси розвитку і функціонування системи його здібностей. Визначальними у сукупності ресурсів розвитку обдарованості є психологічні ресурси з огляду на ту їх особливість, що саме через їх фільтри відбувається імплементація ресурсів усіх інших видів.
Кількість завантажень статті
Посилання
Використані літературні джерела
1. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / за ред. Л. М. Проколієнко. Київ. Радянська школа. 1989. 608 с.
2. Кусумано М. А., Йоффі Д. Б. Стратегії геніїв. П’ять найважливіших уроків від Білла Гейтса, Енді Гроува та Стіва Джобса. Київ: КДС, 2024. 325 с.
3. Міллер А. Драма обдарованої дитини та пошук справжнього Я. Київ. Видавництво Ростислава Бурлаки. 2021. 150 с.
4. Фрідман Р. Розгадка геніальності. Як працює інженерія ідей. Київ. Лабораторія. 2022. 256 с.
5. Фромм Е. Мати чи бути?. Київ. Український письменник. 2014. 222 с.
6. Юнг К. Г. Aion. Нариси щодо символіки самості: 2-ге вид. Львів. Видавництво Астролябія. 2019. 432 с.
7. Bohm D. A new theory of the relationship of mind and matter. Philosophical Psychology. 1990. Vol. 3. No. 2. DOI: https://doi.org/10.1080/09515089008573004.
8. Nagel T. Mind and Cosmos. Why the materialist neo-Darwinian conception of nature is almost certainly untrue. Oxford. Oxford University Press. 2012. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199919758.001.0001.
9. Schrödinger E. What is Life?. Cambridge. Cambridge University Press. 1967.
10. Schrödinger E. Mind and Matter. Loughborough. Leicestershire. United Kingdom. 2013.
References
1. Kostiuk, H. S. (1989). Navchalno-vykhovnyi protses i psykhichnyi rozvytok osobystosti [Educational process and mental development of personality]. Kyiv, 608 p. [in Ukrainian].
2. Kusumano, M. A., & Yoffi e, D. B. (n.d.). Stratehii heniiiv. Piat naivazhlyvishykh urokiv vid Billa Heitsa, Endi Hrouva ta Stiva Dzhobsa [Strategies of geniuses. Five most important lessons from Bill Gates, Andy Grove, and Steve Jobs]. Kyiv, 325 p. [in Ukrainian].
3. Miller, A. (2021). Drama obdarovanoi dytyny ta poshuk spravzhnoho Ya [The drama of the gifted child and the search for the true self]. Kyiv, 150 p. [in Ukrainian].
4. Fridman, R. (2022). Rozghadka henialnosti. Yak pratsiuie inzheneriia idei [The puzzle of genius. How idea engineering works]. Kyiv, 256 p. [in Ukrainian].
5. Fromm, E. (2014). Maty chy buty? [To have or to be?]. Kyiv, 222 p. [in Ukrainian].
6. Yunh, K. H. (2019). Aion: Narysy shchodo symvoliky samosti [Aion: Essays on the symbolism of the self] (2nd ed.). Lviv, 432 p. [in Ukrainian].
7. Bohm, D. (1990). A new theory of the relationship of mind and matter. Philosophical Psychology – Philosophical Psychology, 3(2), 1-18. DOI: https://doi.org/10.1080/09515089008573004.
8. Nagel, T. (2012). Mind and cosmos: Why the materialist neo-Darwinian conception of nature is almost certainly Cuntrue. Oxford, 130 p. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199919758.001.0001.
9. Schrödinger, E. (1967). What is life? Cambridge, 184 p.
10. Schrödinger, E. (2013). Mind and matter. Loughborough, Leicestershire, 160 p.
