Зв’язок мовлення і мислення: пошук теоретичного підґрунтя пропедевтики наукового мовлення
DOI:
https://doi.org/10.32405/2309-3935-2024-3(94)-29-36Ключові слова:
наукове мовлення, зв’язок мовлення і мислення, пропедевтика наукового мовлення, наукова грамотність, напрями мовознавства, когнітивна лінгвістикаАнотація
Статтю присвячено проблемі розвитку наукового мовлення і наукового мислення як взаємопов’язаним процесам, що є фактором пізнавальних особливостей особистості. Акцентовано на тому, що володіння науковою мовою і розвинене наукове мислення є базою наукової грамотності. Обґрунтовано необхідність пропедевтики наукового мовлення як процесу підготовки учнів до використання наукової мови під час навчання. У статті представлено погляди науковців-лінгвістів на багатозначність понять мовлення і мислення. Висвітлено аналіз сучасних напрямів мовознавства: які найбільше розкривають взаємозалежність мови і мислення, які чинники досліджуються, якими методами. З’ясовано, що питання формування наукового мовлення учнів, зокрема молодших школярів, є складним і мало дослідженим вітчизняними вченими. Описано деякі методи та стратегії щодо формування наукового мовлення, що розробленні зарубіжними педагогами. Встановлено, що метапізнання є також важливою навичкою для ефективного навчання та розвитку наукового мовлення-мислення. Узагальнено, що результати цього дослідження щодо зв’язку мовленнєвої діяльності з когнітивними процесами стали основою розробки методики пропедевтичного підходу розвитку наукового мовлення молодших школярів у дослідницькій діяльності в системі Малої академії наук України
Кількість завантажень статті
Посилання
1. Vakulenko, T. S., Lomakovych, S. V., Tereshchenko, V. M., & Novikova S. A.; Shumova, K. Ye. (Trans.) (2018). PISA: pryrodnycho-naukova hramotnist [PISA: scientific literacy]. Kyiv. [in Ukrainian].
2. Osborne, J. F., & Dillon, J. (2008). Science Education in Europe: Critical Reflections. London Nuffield Foundation. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/252404504_Science_Education_in_Europe_Critical_Reflections.
3. Ribtsun, Yu. V. (2011). Korektsiine navchannia z rozvytku movlennia ditei molodshoho doshkilnoho viku iz ZNM: prohramno-metodychnyi kompleks [Corrective training on the development of speech of children of younger preschool age with SEN: a program and methodical complex]. Kyiv [in Ukrainian].
4. Kalmykova, L. O., Kalmykov, H. V., Lapshyna, I. M., & Kharchenko, N. V. (2008). Psykholohiia movlennia i psykholinhvistyka [Psychology of speech and psycholinguistics]. Kyiv [in Ukrainian].
5. Krymskyi, S. B. (2003). Zapyty filosofskykh smysliv [Requests for philosophical meanings]. Kyiv. Retrieved from: https://slovnyk.me/dict/fes/%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F [in Ukrainian].
6. Semchynskyi, S. V. (1988). Zahalne movoznavstvo [General linguistics]. Kyiv [in Ukrainian].
7. Potebnia, A. A. (1892). Mыsl y yazыkъ [Thought and language] (2nd ed.). Kharkovъ [in Ukrainian].
8. Karpenko, Yu. O. (2006). Vstup do movoznavstva [Introduction to Linguistics]. Kyiv [in Ukrainian].
9. Kobylenko, N. K. (2013). Kohnityvni aspekty linhvistyky [Cognitive aspects of linguistics]. Mariupol [in Ukrainian].
10. Vashulenko, M. S. (2010). Metodyka navchannia ukrainskoi movy v pochatkovii shkoli [Methods of teaching the Ukrainian language in primary school]. Kyiv [in Ukrainian].
11. Oliinyk, I. M. (1999). Rozvytok zviaznoho movlennia molodshykh shkoliariv. [Development of coherent speech of younger schoolchildren]. Rivne [in Ukrainian].
12. Petryk, O. V. (2003). Rozvytok i udoskonalennia movlennievoi diialnosti molodshykh shkoliariv [Development and improvement of speech activity of younger schoolchildren]. Zaporizhzhia [in Ukrainian].
13. Krokhmalna, H. I., & Tiutina, S. O. (2017). Rozvytok naukovoho movlennia molodshykh shkoliariv [Development of scientific speech of younger schoolchildren]. Molodyi vchenyi – A young scientist. No. 12, P. 395–398. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2017_12_94 [in Ukrainian].
14. Savchenko, O. Ya. (2012). Navchalne seredovyshche yak chynnyk stymuliuvannia doslidnytskoi diialnosti molodshykh shkoliariv [Educational environment as a factor of stimulation of research activity of junior high school students]. Naukovi zapysky Maloi akademii nauk Ukrainy – Scientific Notes of the Junior Academy of Sciences of Ukraine. No. 1, P. 41–49. [in Ukrainian].
15. Lee, O., Quinn, H., & Valdés, G. (2013). Science and Language for English Language Learners in Relation to Next Generation Science Standards and with Implications for Common Core State Standards for English Language Arts and Mathematics. Educational Researcher. No. 42 (4), P. 223–233. DOI: https://doi.org/10.3102/0013189X13480524.
16. Abo-Romi, S. (2020). Thinking and Scientific Language in the Primary Classes. Creative Education. No. 11, P. 820–833. DOI: https://doi.org/10.4236/ce.2020.115059.
17. Oliveira, A., Simon, V., & Simon, A. (2018). Childhood and Scientific Literacy: Contributions of History and Epistemology. Open Journal of Social Science, No. 6, P. 216–225. DOI: https://doi.org/10.4236/jss.2018.68017.
18. Ron, R., Church, M., & Morrison, К. Making (2011). Thinking Visible : How to Promote Engagement, Understanding, and Independence for All Learners.
19. Pintrich (2002). The Role of Metacognitive Knowledge in Learning, Teaching, and Assessing. Theory Into Practice. No. 41(4). P. 219–225. DOI: https://doi.org/10.1207/s15430421tip4104_3.
20.Tanner (2012). Promoting Student Metacognition. CBE- Life Sciences Education. No. 11(2). P. 113–120. DOI: https://doi.org/10.1187/cbe.12-03-0033.
