Дослідження резильєнтності учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану
DOI:
https://doi.org/10.32405/2309-3935-2022-2(85)-98-106Ключові слова:
резильєнтність, учасники освітнього процесу, воєнний станАнотація
У статті обговорюються результати дослідження резильєнтності освітянської спільноти, здобувачів освіти та їхніх батьків, проведеного з 2 до 6 травня 2022 року. Загальна кількість респондентів, які взяли участь дослідженні – 14 556 осіб з усіх регіонів України. Встановлено знижений рівень резильєнтності всіх учасників дослідження. З’ясовано взаємозв’язок рівня резильєнтності та місця проживання учасників опитування, гендерні та вікові відмінності резильєнтності. Описано опори та проблемні моменти респондентів у переживанні травматичних подій. Представлено результати вивчення взаємозв’язку рівня резильєнтності учасників дослідження та їх емоційної спрямованості. Описано встановлені відмінності в емоційних переживаннях здобувачів освіти, педагогічних працівників та батьків – учасників дослідження.
Кількість завантажень статті
Посилання
1. Interaktyvna mapa zruinovanykh i poshkodzhenykh zakladiv osvity [Interactive map of destroyed and damaged educational institutions]. Retrieved from: https://saveschools. in.ua. [in Ukrainian].
2. Gradus Research Company. Suspilno- politychni nastroi pid chas povnomasshtabnoho vtorhnennia rosiiskoi federatsii na terytoriiu Ukrainy [Socio- political sentiments during the full- scale invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine - the third wave of research]. (2022). Retrieved from: https://bit.ly/3KHH0kk. [in Ukrainian].
3. Liashko, V. (2022). Vplyv viiny na psykhichne zdorovia [The impact of war on mental health]. Retrieved from:https:// moz.gov.ua/article/news/vpliv- vijni- na- psihichne- zdorov’ja- - - kolosalnij- - - viktor- ljashko. [in Ukrainian].
4. Howe, A., Smajdor, A., & Stöckl, A. (2012). Towards an understanding of resilience and its relevance to medical training. Med Educ. 46(4). Р. 349–356.
5. Athota, V. S., Budhwar, P., & Malik, A. (2019). Influence of personality traits and moral values on employee well‐being, resilience and performance: A cross‐national study. Applied Psychology. DOI:10.1111/apps.12198.
6. Block, J., & Kremen, A. M. (1996). IQ and ego- resiliency: Conceptual and empirical connections and separateness. Journal of Personality and Social Psychology. 70. Р. 349–361.
7. Luthar, S.S., Cicchetti, D. & Becker. B. (2000). The construct of resilience: a critical evaluation and guidelines for future work. Child Dev. 71(3). Р. 543–562. DOI: 10.1111/1467-8624.00164.
8. Luthar, S., & Cicchetti, D. (2000). The construct of resilience: Implications for interventions and social policies. Developmental Psychopathology. 4. P. 857–885. Retrieved from: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1903337/.
9. Nakaya, M., Oshio, A., & Kaneko, H. (2006). Correlations for adolescent resilience scale with big five personality traits. Psychological Reports. 98. Р. 927–930. DO1 10.2466RR0.98.3.927-930.
10. Villasana M., Alonso- Tapia J., R. Miguel. (2017). Coping Processes and Personality Factors as Predictors of Resilience in Adolescent Students: Validation of a Structural Model. Revista de Psicodidáctica (English ed.). 22(2). Р. 93101. DOI: 10.1016/j.psicoe.2017.05.002.
11. Tugade, M., & Fredricson, B. (2004). Resilient Individuals Use Positive Emotions to Bounce Bac From Negative Emotional Experiences. Journal of Personality and Social Psychology. 2. P. 320–333. DOI: 10.1037/0022-3514.86.2.320.
12. Wang, M. C., Haertel, G. D., & Wahlberg, H. J.; In: Wang M. C., Gordon E.W., (eds.) (1994). Educational resilience in inner cities. Educational resilience in inner- city America: Challenges and prospects. Erlbaum; Hillsdale, NJ: P. 45–72.
13. Kline, B. E., & Short, E. B. (1991). Changes in emotional resilience: Gifted adolescent boys. Roeper Review. 13. P. 184–187.
14. Carpentieri, S. C., Mulhern, R. K., Douglas, S., Hanna, S., & Fairdough, J. (1993). Behavioral resiliency among children surviving brain tumors: The neuropsychological basis of disorders affecting children and adolescents. Journal of Clinical Child Psychology. 22. Р. 236–246.
15. Sisto, A., Vicinanza, F., Campanozzi, L., Ricci, G., Tartaglini, D., & Tambone, V. (2019). Towards a Transversal Definition of Psychological Resilience: A Literature Review. Medicina (B Aires). 55 (11). Р. 745. DOI: doi.org/10.3390/medicina55110745.
16. Cosco, T., Kaushal, A., Hardy, R., Richards, M., Kuh, D., Stafford, M. (2016). Operationalizing resilience in longitudinal studies: a systematic review of methodological approaches. J Epidemiol Community Health. 71(1). P. 98–104. DOI: doi.org/10.1136/jech-2015-206980.
17. Assonov, D., Khaustova, O. (2019). Rozvytok kontseptsii rezyliiensu v naukovii literaturi protiahom ostannikh rokiv [Development of the concept of resilience in the scientific literature in recent years]. Psykhosomatychna medytsyna ta zahalna praktyka – Psychosomatic medicine and general practice. 4. DOI: 10.26766/pmgp.v4i3-4.219. [in Ukrainian].
