Педагогічний контекст типологічних особливостей творчості
DOI:
https://doi.org/10.32405/2309-3935-2022-2(85)-5-12Ключові слова:
індивідуальні відмінності індивідів , статеві інтелектуальні відмінності, відмінності обдарованих;, академічні відмінності обдарованих, обдаровані індивіди з особливими потребами;, освітня політика в розв’язанні проблеми індивідуальних відмінностейАнотація
У статті акцентовано на тому, що діти приходять до закладу освіти з різною академічною підготовкою, різним рівнем психічного розвитку тощо. Індивідуальні відмінності притаманні дітям у будь-якому віці. Як наслідок – постає дилема. Що потрібно робити: докладати зусиль для того, щоб вирівняти знання та психічні особливості дітей, чи навпаки, дбати про те, щоб ще більше підсилити унікальні відмінності між ними? То ж якою є і має бути освітня політика в контексті культивування індивідуальних відмінностей чи їх нівелювання? Дослідження освітньої політики в галузі навчання обдарованих продовжують підтримувати відносно вузький фокус, маючи справу, головним чином, з політикою внесків на зразок наявності та розроблення письмових мандатів чи існування або браку державного фінансування. А це схоже на те, що тривіальна думка, ніби талант завжди, за будь-яких умов, проросте, міцно вкоренилася у свідомості тих, хто визначає освітню політику в галузі навчання обдарованих і талановитих.
Кількість завантажень статті
Посилання
1. Pagnin, A. (1995). Excellence and equality in education: conflicting values in a democratic society. High Ability Studies. Vol. 6. No. 2. P. 128–136.
2. Plucker, J. A. (2000). Flip Sides of the Same Coin or Marching to the Beat of Different Drummers? A Response to Pyryt. Gifted Child Quarterly. Vol. 44. No. 3. P. 193–195.
3. Jolly, J. L. (2008). Historical Perspectives: Lewis Terman: Genetic Study of Genius—Elementary School Students. GCT. Vol. 31. No. 1.
4. Treffinger, D. J., & Renzulli, J. S. (1986). Giftedness as Potential for Creative Productivity: Transcending IQ Scores. Roeper Review. Vol. 8. No. 3. P. 150–154.
5. Hunt, E., MacLeod, C. M. The sentence-verification paradigm: A case study of two conflicting aproaches to individual differences. Intelligence. Vol. 2. No. 2. P. 129–144.
6. Humphreys, L. G. (1978). Research on individual differences requires correlational analysis, not ANOVA. Intelligence. Vol. 2. No.1. P. 1–5.
7. Carlin, M. T., Soraci, S., Goldman, A. L., & McIlvane, W. (1995). Visual search in unidimensional arrays: A comparison between subjects with and without mental retardation Intelligence. Vol. 21. No.2. P. 175–196.
8. Cohen R. L., & Nealon J. (1979). An analysis of short-term memory differences between retardates and non retardates. Intelligence. Vol. 3. No.1. P. 65–72.
9. Kaizer, C., & Shore, B. M. (1995). Strategy Flexibility in More and Less Competent Students on Mathematical Word Problems. Creativity Research Journal. Vol. 8. No. 1. P. 77–82.
10. Gentry, M., Rizza, M. G., & Gable, R. K. (2001). Gifted Students’ Perceptions of Their Class Activities: Differences Among Rural, Urban, and Suburban Student Attitudes. Gifted Child Quarterly. Vol. 45. No. 2. P. 115–129.
11. Baucom, D. H., & Welsh, G. S. (1978). In support of extreme groups design for studying masculinity-femininity and intelligence. Intelligence. Vol. 2. No.1. P. 6–10.
12. Reynolds, N. G., & Conaway, B. J. (2003). Factors Affecting Mathematically Talented Females’ Enrollment in High School Calculus. JSGE. Vol. 14. No. 4.
13. Hébert, Th. P., & Olenchak, F. R. (2000). Mentors for Gifted Underachieving Males: Developing Potential and Realizing Promise. Gifted Child Quarterly. Vol. 44. No. 3. P. 196–207.
14. Hébert Th. P., Sergent D. (2005). Using Movies to Guide: Teachers and Counselors Collaborating to Support Gifted Students. GCT. Vol. 28. No. 4.
15. Reis, S.M., McGuire, J.M., Neu, T.W. (2000). Compensation Strategies Used by High-Ability Students With Learning Disabilities who Succeed In College. Gifted Child Quarterly. Vol. 44. No. 2. P. 123–134.
16. Cooper, C.R., Baum, S. M., & Neu, T. W. (2004). Developing Scientific Talent in Students with Special Needs: An Alternative Model for Identification, Curriculum, and Assessment. JSGE. Vol. 15. No. 4.
17. Guskey Th.R. (2007). Closing Achievement Gaps: Revisiting Benjamin S. Bloom’s “Learning for Mastery”. JAA. Vol. 19. No. 1.
18. Timperley, H. S., Parr, J. M. (2007). Closing the Achievement Gap through Evidence–Based Inquiry at Multiple Levels of the Education System. JAA. Vol. 19. No. 1.
19. Levine, Th. H., & Marcus, A. S. (2007). Closing the Achievement Gap Through Teacher Collaboration: Facilitating Multiple Trajectories of Teacher Learning. JAA. Vol. 19. No. 1.
20. Beecher, M., & Sweeny, S. M. (2008). Closing the Achievement Gap with Curriculum Enrichment and Differentiation: One School’s Story. JAA. Vol. 19. No. 3.
21. Place, D. J., McCluskey, A. L. A., McCluskey, K. W., & Treffinger, D. J. (2000). The Second Chance Project: Creative Approaches to Developing the Talents of At-Risk
Native Inmates. The Journal of Creative Behavior. Vol. 34. No. 3. P. 165–174.
22. Brown, A. L., & Campione, J. C. (1977). Training strategic study time apportionment in educable retarded children. Intelligence. Vol. 1. No. 1. P. 94–107.
23. Siegel P. S., Sawczyn W., Passman R. H. A study of some conditions relating to the retarded adult’s stereotyped responding in a binary-choice task. Intelligence. Vol. 1. No. 2. P. 208–217.
24. Hoover-Schultz, B. (2005). Gifted Underachievement: Oxymoron or Educational Enigma? GCT. Vol. 28. No. 2.
25. Spitz, H. H. (1993). When prophecy fails: On Ramey’s response to Spitz’s critique of the Abecedarian project. Intelligence. Vol. 17. No. 1. P. 17–23.
26. Spitz, H. H. (1993). Spitz’s reply to Ramey’s response to Spitz’s first reply to Ramey’s first response to Spitz’s critique of the Abecedarian Project. Intelligence. Vol. 17. No.1. P. 31–35.
27. Baker, B. D. (2001). Measuring the Outcomes of State Policies for Gifted Education: An Equity Analysis of Texas School Districts. Gifted Child Quarterly. Vol. 45. No.1. P. 4–15.
28. Persson, R. S. (2000). Survival of the Fittest or the Most Talented? Deconstructing the Myth of the Musical Maestro. JSGE. Vol. 12. No.1.29. Coleman, L. J., & Southern, W. Th. (2006). Bringing the Potential of Underserved Children to the Threshold of Talent Development. GCT. Vol. 29. No. 3.
30. Cuffaro, M. A., & Bates, R. B. (2007). Journal Writing as a Coping Mechanism: A Case Study of a Gifted Young Woman -Lucy Maud Montgomery. Gifted and Talented International. Vol. 22. No. 2.
31. Shuell, Th. J. (1983). The effect of instructions to organize for good and poor learners. Intelligence. Vol. 7. No. 3. P. 271–286.
32. Tallent-Runnels, M. K. (2007). Resources for Gifted Students Studying the Future. GCT. Vol. 30. No. 1.
33. Scarr, S., Weinberg, R. A. (1979). Nature and nurture strike (out) again. Intelligence. Vol. 3. No.1. P. 31–39.
34. Rice, T., Fulker, D.W., DeFries, J.C., Plomin, R. (1988). Path analysis of IQ during infancy and early childhood and an index of the home environment in the Colorado Adoption Project. Intelligence. Vol. 12. No. 1. P. 27–45.
35. Rinn, A. N., & Plucker, J. A. (2004). We Recruit Them, But Then What? The Educational and Psychological Experiences of Academically Talented Undergraduates. Gifted Child Quarterly. Vol. 48. No.1. P. 54–67.
36. Wood, B. K., Kittler-Hunter, K., Robinson, A. E., & Wood, S. C. (2005). Evaluating a Practicum for Gifted Education Graduate Students. GCT. Vol. 28. No. 2.
